пʼятниця, 18 липня 2014 р.

                   Герої не вмирають

Ми збережем сімю нашу єдину.
Небесна Сотня буде вічно жить!

Хай наші діти, правнуки і внуки-
Всі пам’ятають цю криваву лють…

 

Як же треба було любити Батьківщину, щоб покинути свою домівку, роботу, люблячу родину, а на сам перед рятувати суверенітет і незалежність України від розколу.

Та не всім судилось вижити в ці важкі для нашої неньки України часи.

Уже вдруге жителі нашого селища зі сльозами на очах і великим болем у серці зустрічали Героїв , яких перевозили через наше селище.


Вони віддали своє молоде життя за наш мир і спокій. Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все… А ціною було життя. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у молодому віці, коли ще тільки починається життя.



Саме ці події надихнули нас до проведення в нашій бібліотеці вечора - памяті: «Герої не вмирають».

Під час проведення цього заходу ми згадали героїв Небесної Сотні, та Героїв які загинули на сході України. Пам’ять  про загиблих ми вшанували хвилиною мовчання.

Демонстрували Інтернет – відео про ці жахливі для нашої держави події. Ознайомили присутніх з виставкою «Мамо, я повернуся весною», яку було облаштовано ще у лютому місяці. Та на превеликий жаль ця виставка поповнюється ще до сьогодні. Поезія, яка звучала цього вечора присвячена цим подіям,була написала не поетами, а звичайними людьми, яких серця переповнені болем, та криком душі від жахливих подій сьогодення. Ці вірші  не залишили байдужими ні одного з присутніх.
Всі люди земної кулі хочуть жити в мирі, та спокої. Це найбільша мрія і Українців.
На завершення вечора звучав такий вірш:

Плач Україно!
Хороним Героїв..
Тих, хто прожив..
І лише починав..
Плач Україно!
Хороним найкращих –
Тих, хто наш Мир
Своїм тілом закрив…
Плач україно!

Молись Україно!
Встань Україно!
Ми вже стали інші-
Снайперська куля

У кожному з нас…
Східні і Західна – ВІЧНОЄДИНА
Нас не розділить
-«Стріляти!» - наказ.