Герої не вмирають
Ми збережем сімю нашу єдину.
Небесна Сотня буде вічно жить!Хай наші діти, правнуки і внуки-
Всі пам’ятають цю криваву лють…
Як же треба було любити Батьківщину, щоб
покинути свою домівку, роботу, люблячу родину, а на сам перед рятувати
суверенітет і незалежність України від розколу.
Та не всім судилось вижити в ці важкі для нашої
неньки України часи.
Уже вдруге жителі нашого селища зі сльозами на
очах і великим болем у серці зустрічали Героїв , яких перевозили через наше
селище.
Вони віддали своє молоде життя за наш мир і спокій. Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все… А ціною було життя. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у молодому віці, коли ще тільки починається життя.
Саме ці події надихнули нас до проведення в
нашій бібліотеці вечора - памяті: «Герої не вмирають».
Під час проведення цього заходу ми згадали
героїв Небесної Сотні, та Героїв які загинули на сході України. Пам’ять про загиблих ми вшанували хвилиною мовчання.
Демонстрували Інтернет – відео про ці жахливі
для нашої держави події. Ознайомили присутніх з виставкою «Мамо, я повернуся
весною», яку було облаштовано ще у лютому місяці. Та на превеликий жаль ця
виставка поповнюється ще до сьогодні. Поезія, яка звучала цього вечора
присвячена цим подіям,була написала не поетами, а звичайними людьми, яких серця
переповнені болем, та криком душі від жахливих подій сьогодення. Ці вірші не залишили байдужими ні одного з присутніх.
Всі люди земної кулі хочуть жити в мирі, та
спокої. Це найбільша мрія і Українців.На завершення вечора звучав такий вірш:
Плач Україно!
Хороним Героїв..Тих, хто прожив..
І лише починав..
Плач Україно!
Хороним найкращих –Тих, хто наш Мир
Своїм тілом закрив…
Плач україно!
Молись Україно!
Встань Україно!
Ми вже стали інші-
Снайперська куля
У кожному з нас…
Східні і Західна – ВІЧНОЄДИНА
Нас не розділить
-«Стріляти!» - наказ.