СВІДЧЕННЯ БОЛЮ І КРИВДИ
Лемківщино моя, Лемківщино
Краю мій, ти дорогий.
Зруйнували тебе безневинно,
Але в серці моїм ти живий!
Трагічна дата виселення українського населення з Леківщини, Надсяння, Холмщини зібрала нас в бібліотеку для проведення вечора - спогаду "Леківщино - ти у серці моїм". Відзначення цієї сумної дати розпочалося відправою поминальної панахиди біля символічного Хреста,а наш вечір з спогадів очевидців Куляна І., Ющак Г.
Пригадували вони історію страшного переселення. Коли родини вигнали з їх будинків, змусили покинути мальовничу красу лісів, полів, намолені церкви. Змусили могили покинути могили своїх предків, більшість з яких сьогодні знищені. Але на жаль історія повторюється.
Не скорилась Лемківщина
В битвах за свободу,Знов встає буремна сила
Рідного народу
Сьогодні ми маємо подібну ситуацію на Сході країни.
Шануймося, єднаймося та будьмо,
Тримаймося родиною стебла.
Забудьмо чвари і себе не гудьмо.
Доволі нас упало із сідла.
Братаймося від серця і до серця,
І з друзями ділімо хліб і сіль.
А хто на нашу дружбу замахнеться
Ми вибухнемо гнівом звідусіль.
Гуртуємося разом, щоб перемогти новітнього ворога та не допустити нових етнічних чисток уже у третьому тисячолітті.
Немає коментарів:
Дописати коментар