Людської пам'яті свіча

                                                                      Тобі, Україно, мій мужній народе,  Складаю я пісню святої свободи  Усі мої сили і душу широку  Й життя я віддам до останнього кроку  Аби ти щаслива була, Україно,   Моя Батьківщино! 

«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.

      Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами.

 22 січня Україна відзначає знаменну дату в історії становлення української державності – День Соборності України.

Це свято щорічно відзначається в Україні з 1999 року і присвячене дню проголошення Акта злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

Проголошення злуки УНР та ЗУНР відбулося 22 січня 1919 року - у першу річницю IV Універсалу Української центральної ради (УЦР), який проголошує повну незалежність УНР.

З цієї нагоди в бібліотеці  провели історично – літературну годину «Соборність рідної землі – основа нації народу» під час якої присутні могли глибше ознайомитись з довгим і тернистим шляхом України до соборності,  з діяльністю УНР  та її очільників. Користувачі дізнались про те, що соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є результатом складного і довготривалого процесу.

Ми віримо в майбутнє твоє, Україно!Говорять сьогодні дорослі й малі.Боти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,Немає такої, як ти, на землі!