Шевченка пророчі слава

                                                                                                

    

                                                                                                  

                                                                                        

                                                                                                      

 9 березня 2016 року виповнилося 202 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – великого поета, генія українського народу, який зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства.

Ім'я якого невіддільно пов'язано з  Україною.

Україна – це  Шевченко, Шевченко – це Україна.  У ньому наша  історія, наша мрія, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, тому що сам їх пережив.

Він був звичайною людиною, але викував у нещастях свій характер і несвідомо обрав власну долю. Його долею було стати людиною епохи нашої вітчизни, ідеї й заповіді якої будуть жити доти, поки не зникне та людська нескореність і жага до свободи.

Не був він ані вождем, ані державним мужем чи політиком, не розпоряджався ніякою армією, не мав жодної влади, а проте зумів підкорити собі свій народ, полонити його душі і серця й заволодіти ним. І всього цього домігся величчю своєї душі й одиноким засобом, яким розпоряджався – словом, що його ставив на сторожі своїх ідеалів і закликів. Через усе життя проніс великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки – України, у своїх творах нагадував про минулу славу України.

Ім’я великого Кобзаря ми часто згадуємо і будемо згадувати, він подарував нам безцінний скарб – чудові твори, в яких струменнить любов до України та турбота про її майбутнє.

Вшановуючи кобзаря, 13 березня,  для своїх користувачів в фойє Будинку Культури  ми облаштували виставку – експозицію «Єднаймо душу словом Кобзаря». Біля якої було проведено літературно – музичну світлицю «Невмируще Тарасове слово».

Т.Г. Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях нашого народу. Його творчість – це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці, той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.