Відзначення річниці депортації українців з Польщі.

 Минуло  65 років від початку акції «Вісла» — трагічної події в житті лемків ‚ української етнічної меншини в Польщі. Лемків було примусово виселено з батьківських земель із застосуванням збройних сил Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини.

Такі люди проживають і в нашому селищі. Ми з болем у серці, в першу неділю жовтня, кожного року відправляємо поминальну панахиду біля пам’ятного Хреста, що встановили на цвинтарі в знак переселення. Очевидці згадуючи минуле, ніби переживають  ці події знову і знову.

         Ще 1944-го уряди Української РСР і Польщі підписали угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах.

       Це був перший етап переселення українців який закінчився влітку 1945 р. За період від жовтня 1944 р. – до початку 1945 р. з Польщі до УРСР виїхало 10449 українських родин, або 39864 особи. Надалі добровільний виїзд українців практично припинився.

        Другий етап переселення розпочався в кінці липня 1945 р., коли депортація набрала виключно насильницького характеру. Незважаючи на зростаючий терор і його жертви, лемки вперто відмовлялися залишати свою землю.

Ось як описує свідок тих подій методи, якими послуговувалася польська армія під час виселення лемків: “В травні 1946 р. кількатисячна польська армія зайшла від Бескидського хребта, т. б. від польсько-чехословацького кордону і перед собою примусово гнала всіх українців до Сяну, до польсько-радянського кордону… Усіх нас гамузом гнали до містечка Загір’я. Там на просторих сінокосах і пасовищах сконцентрували вигнанців із сотні сіл Лемківщини.

Під відкритим небом лемки пробули 2-3 тижні… Дошкуляли не тільки голод і антисанітарія, а домучували воші, які розмножувалися до катастрофічності. То був не просто жах, а пекло на землі”

Таким чином, очевидно, що за цей час кількість українців, переселених до СРСР з Лемківщини і суміжних земель, складала 30629 сімей, т. б. 130601 особа .

      У квітні 1947 р. на теренах, заселених українцями, польське військо розпочало операцію “Вісла”. Нею був започаткований третій етап переселення.

Загальну кількість близько 120 тис лемків, переселених у 1940-1947 рр. 

Відзначення річниці депортації українців з Польщі.

 Минуло  65 років від початку акції «Вісла» — трагічної події в житті лемків ‚ української етнічної меншини в Польщі. Лемків було примусово виселено з батьківських земель із застосуванням збройних сил Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини.

Такі люди проживають і в нашому селищі. Ми з болем у серці, в першу неділю жовтня, кожного року відправляємо поминальну панахиду біля пам’ятного Хреста, що встановили на цвинтарі в знак переселення. Очевидці згадуючи минуле, ніби переживають  ці події знову і знову.

         Ще 1944-го уряди Української РСР і Польщі підписали угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах.

       Це був перший етап переселення українців який закінчився влітку 1945 р. За період від жовтня 1944 р. – до початку 1945 р. з Польщі до УРСР виїхало 10449 українських родин, або 39864 особи. Надалі добровільний виїзд українців практично припинився.

        Другий етап переселення розпочався в кінці липня 1945 р., коли депортація набрала виключно насильницького характеру. Незважаючи на зростаючий терор і його жертви, лемки вперто відмовлялися залишати свою землю.

Ось як описує свідок тих подій методи, якими послуговувалася польська армія під час виселення лемків: “В травні 1946 р. кількатисячна польська армія зайшла від Бескидського хребта, т. б. від польсько-чехословацького кордону і перед собою примусово гнала всіх українців до Сяну, до польсько-радянського кордону… Усіх нас гамузом гнали до містечка Загір’я. Там на просторих сінокосах і пасовищах сконцентрували вигнанців із сотні сіл Лемківщини.

Під відкритим небом лемки пробули 2-3 тижні… Дошкуляли не тільки голод і антисанітарія, а домучували воші, які розмножувалися до катастрофічності. То був не просто жах, а пекло на землі”

Таким чином, очевидно, що за цей час кількість українців, переселених до СРСР з Лемківщини і суміжних земель, складала 30629 сімей, т. б. 130601 особа .

      У квітні 1947 р. на теренах, заселених українцями, польське військо розпочало операцію “Вісла”. Нею був започаткований третій етап переселення.

Загальну кількість близько 120 тис лемків, переселених у 1940-1947 рр. 

                  Зі святом Вас колеги!!!!

Бібліотекар – це слово повне сонячного сяйва
За ним стоїть безмежний мудрий світ.
Бібліотекар! Скільки в слові змісту
Його тепло навік в моїй душі!

Коли відлітають лелеки
У теплі, далекі країни
Святкують День бібліотеки.
Шановні колеги мої!

                                          Про нас ніхто не склав пісень

 

     Але без нас, ми знаємо колеги:
     Не буде розуму на цій землі
     Не буде знань, науки і культури
     Тож не минайте наш поріг
     Беріть скарби нетлінні в руки!
     Нема прекрасніших доріг,
     Ніж в цей вселюдський храм науки!  

А Вас, шановні наші читачі ми завжди з радістю чекаємо:

Не оминайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки.
Нема прекрасніших доріг,
Ніж, в цей вселюдський храм науки.

                        

                  Зі святом Вас колеги!!!!

Бібліотекар – це слово повне сонячного сяйва
За ним стоїть безмежний мудрий світ.
Бібліотекар! Скільки в слові змісту
Його тепло навік в моїй душі!

Коли відлітають лелеки
У теплі, далекі країни
Святкують День бібліотеки.
Шановні колеги мої!

                                          Про нас ніхто не склав пісень

 

     Але без нас, ми знаємо колеги:
     Не буде розуму на цій землі
     Не буде знань, науки і культури
     Тож не минайте наш поріг
     Беріть скарби нетлінні в руки!
     Нема прекрасніших доріг,
     Ніж в цей вселюдський храм науки!  

А Вас, шановні наші читачі ми завжди з радістю чекаємо:

Не оминайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки.
Нема прекрасніших доріг,
Ніж, в цей вселюдський храм науки.

                        

                "Бібліотека - як центр спілкування"

              15 вересня, під такою назвою,  проводились слухання в нашій бібліотеці .  

Ми живемо в мальовничому, історичному містечку з дуже цікавою історією.

Подібно до історії селища, не менш цікава і історія нашої бібліотеки. 

Вона будувалась, руйнувалась, відновлювалась, але незважаючи на різні історичні події бібліотека була завжди.

Книжки - це колодязь живильної роси для всього народу. А мені моя бібліотека - справді ліки на оспалий розум.        

                                                                                   М. Шудря

Завдяки програмі "Бібліоміст"в нас є комп'ютерний центр з безкоштовним доступом до мережі Інтернет. А це дало нам статус сучасної комп'ютеризованої  бібліотеки.

Наша бібліотека стала складовою частиною сучасної інформаційної системи. Вона завжди була і надалі буде  інтелектуальним,  інформаційним центр та місцем спілкування  людей.

Книги – кораблі думки, які плавають хвилями часу і    несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.       

                                                                                                Ф.Бекон

Головне, що всі присутні зійшлися на одній думці, що в житті громади наша бібліотека має затвердилася, як  культурно - інформаційний центр спілкування, культурного та особистого зростання. Установа, яка здатна надавати допомогу самоосвіті, духовному зростанню та реалізації особистості кожного.

                "Бібліотека - як центр спілкування"

              15 вересня, під такою назвою,  проводились слухання в нашій бібліотеці .  

Ми живемо в мальовничому, історичному містечку з дуже цікавою історією.

Подібно до історії селища, не менш цікава і історія нашої бібліотеки. 

Вона будувалась, руйнувалась, відновлювалась, але незважаючи на різні історичні події бібліотека була завжди.

Книжки - це колодязь живильної роси для всього народу. А мені моя бібліотека - справді ліки на оспалий розум.        

                                                                                   М. Шудря

Завдяки програмі "Бібліоміст"в нас є комп'ютерний центр з безкоштовним доступом до мережі Інтернет. А це дало нам статус сучасної комп'ютеризованої  бібліотеки.

Наша бібліотека стала складовою частиною сучасної інформаційної системи. Вона завжди була і надалі буде  інтелектуальним,  інформаційним центр та місцем спілкування  людей.

Книги – кораблі думки, які плавають хвилями часу і    несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.       

                                                                                                Ф.Бекон

Головне, що всі присутні зійшлися на одній думці, що в житті громади наша бібліотека має затвердилася, як  культурно - інформаційний центр спілкування, культурного та особистого зростання. Установа, яка здатна надавати допомогу самоосвіті, духовному зростанню та реалізації особистості кожного.

            Мандрівка у Карпати.

       

        Життя кожного з нас ми можемо порівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Крокуючи, ми долаємо різні перешкоди, втому від течії життя. І тоді напевно кожному з нас хочеться потрапити туди, де не має турбот, де сірі будні змінюються на радість.

       Завдяки Інтернету ми розробили маршрут своєї подорожі,  та вирушили у мандрівку.

          Поїхали відпочивати ми,працівники культури,  наші діти, і наші внуки.

   

     Це був чудовий відпочинок у прекрасному казковому куточку з захоплюючими краєвидами,кришталевою водою, свіжим цілющим гірським повітрям властивості якого відомі давно. Неможливо словом описати   неймовірну красу та незбагненну потугу гірської стихії, якою наділяють карпатські водоспади.

Могутнім нестихаючим покликом линув гуркіт на довгі відстані, справляючи не перевершенні враження на нас і водопад в с. Шешори, який ми відвідали.

       Від короткого перебування в Карпатах залишилось велике враження.

Ми відпочили і відновили запас своїх   сил та енергії, набрались нових вражень,спробували захоплюючі та нові розваги в Буковелі,милувалися вершинами гір, які є настільки мальовничі і своєрідні, що ми почували себе перенесеними у якийсь новий невідомий світ, а гірське повітря «п’янило» своєю чистотою і кожного вечора надихало нас на спів пісень відгомін, який лунав у горах.

     Також посмакували гуцульські страви, якими нас гостинно частували в с. Микуличині, а  в м. Яремчі на згадку придбали сувеніри. Після цих вражень неодмінно хочеться повернутись туди знов і знов.